Монтаж вентиляції – це процедура, яка може проводитись як самостійно, так і будівельними компаніями. Перше, з чого треба розпочинати, – це етап узгодження проекту, а також підготовка переліку дій. Підготовчий етап передбачає здійснення вибору підрядника, завданням якого є узгодження та затвердження розробленої специфікації умов договору. Після цього, разом із замовником складається робоча програма, яка відображає терміни, постачання необхідного для роботи матеріалу, тип обладнання та процес його встановлення.

Монтаж вентиляції – з чого розпочати

Перед тим, як розпочати роботи, важливо приділити увагу перевірці наступних умов:

• готове технічне завдання;
• здійснено будівництво як несучих, так і міжкімнатних стін;
• забезпечено готовність місць, призначених для монтажу вентиляційних пристроїв внутрішнього та зовнішнього типу;
• проведено гідроізоляцію, якщо мається на увазі мокра фільтрація;
• завершено виконання повітряних отворів та каналів, що передбачаються проектом;
• є головний вентиляційний канал для природної циркуляції повітря;
• є опори, призначені для вентиляторів даху;
• стіни відводів повітря мають покриття у вигляді штукатурки.

Лайфхаки для ідеального монтажу

При монтажі вентиляції необхідно переконатися у виконанні таких вимог:

• положення поздовжніх швів спрямовується догори;
• елементи кріплення на болтах затягнуті на максимум;
• вентиляційні блоки встановлені на заздалегідь підготовлені кріплення виключно після завершення монтажу;
• елемент кріплення розрахований на вагу повітроводу, він не повинен передаватися на механізми;
• сполучні елементи віброізольовані;
• жорсткі опори призначені для радіальних вентиляційних систем із кріпленням за допомогою анкерних болтів;
• фільтри правильно натягнуті без можливості провисання;
• отвори вентиляційної системи закриваються за допомогою ґрат, розмір отворів яких становить не більше 7 см;
• під час монтажу пристрою не повинно бути великої кількості згинів.

Монтаж повітровідводів вентиляційної системи включає кілька етапів:

• розмітка місць встановлення кріплення;
• складання кріпильних складових;
• встановлення повітроводів;
• збирання секцій вентиляції;
• встановлення всіх блоків у єдину систему, фіксація їх у зазначених місцях.

Якщо говорити про житлові та громадські приміщення, то в даному випадку вентиляція ховається за обробкою. На промислових підприємствах вентиляційна система відкрита, що дозволяє швидко отримати доступ до неї.

Монтаж вентиляційних повітроводів

Першим етапом монтажу короба вентиляції, є складання блоків з вентиляційних повітроводів. Це можна зробити двома методами:

• фланцевий;
• бандажний (безфланцевий)

Фланцеве з'єднання

Фланець – деталь, що служить для з'єднання окремих частин трубопроводу, а також приєднання до трубопроводу будь-якого обладнання.

Фланцеве з'єднання включає:

• фланець;
• кріпильні деталі: болт, шпилька, гайка, шайба;
• прокладки.

При фланцевому з'єднанні на двох кінцях повітроводів, що з'єднуються, встановлюються фланці, які скріплюються між собою. Герметичність з'єднання забезпечується використанням прокладок.

Переваги фланцевого з'єднання:

• надійність;
• міцність;
• довговічність;
• можливість неодноразового складання\розбирання з'єднання;
• широкий діапазон температурного використання.

Бандажне з'єднання

Бандаж є кільцем (зазвичай з тонколистової оцинкованої сталі). Безфланцеве з'єднання найчастіше використовується для повітроводів круглого поперечного перерізу малого або середнього діаметра.

Відбувається стикування повітроводів, поверх місця їхнього з'єднання одягається бандаж. Кінці бандажа стягуються за допомогою ключа або інших пристроїв, що фіксують. За допомогою гайково-болтової сполуки бандаж затягують. Потім фіксуючий пристрій знімається.

Переваги бандажного з’єднання:

• простота;
• економічність.

Розташування повітроводів

Повітропровід може бути прикріплений до стіни або стелі. При цьому він може бути орієнтований:

• горизонтально;
• вертикально;
• під нахилом (використовується рідко).

Види кріплень

Залежно від типу повітроводу та його просторової орієнтації, можна використовувати різні методи їх монтажу. Способи кріплення повітроводів:

• за допомогою L-подібного профілю та шпильки;
• за допомогою Z-подібного профілю та шпильки;
• за допомогою хомута та шпильки;
• за допомогою траверси та шпильки;
• за допомогою струбцини;
• за допомогою перфострічки (з хомутом і без хомута).

Тип кріплення та кількість кріпильних елементів визначається масою, габаритами та видом вентиляційного короба. Щоб уникнути вібрацій та деренчання конструкції, зазвичай використовуються гумові прокладки.

Якщо потрібно направити повітропровід під певним кутом, з'єднати два повітропроводи різного діаметра або здійснити з повітропроводу складну вигнуту конструкцію, то необхідно провести монтаж відводів вентиляції.

Ціна монтажу вентиляції повітроводів залежить від довжини повітропровідної системи, способу кріплення, матеріалу та кількості кріпильних елементів.

Нюанси влаштування вентиляції

Вся вентиляційна система включає повітряний приплив та відтік, рух та обмін повітря в приміщеннях. Відпрацьоване повітря видаляють із приміщення шляхом встановлення у покрівлі або стінах спеціальних отворів. Вони повинні виконуватися під час будівництва будівлі до процесу оздоблення стін.

Коробка повітроводів, як правило, є жорсткою. Переходи між складовими та повороти часто виробляються у вигляді гофрованої алюмінієвої труби. Вся конструкція ховається під оздобленням будівлі, залишаються лише отвори, захищені ґратами. На виробництві вентиляційний комплекс залишається відкритим. Це потрібно для того, щоб була можливість провести ремонт.

Як правило, у багатоповерхових будинках квартири вже мають витяжку. У приватному будинку витяжка відсутня, тому необхідно здійснити встановлення повітровідводів та забезпечити вихід витяжки на дах.

У цій ситуації необхідно буде утеплити ту частину повітроводу, що проходить через приміщення, де опалення відсутнє. Так конденсат не утворюватиметься, а труби будуть захищені від вогкості. Якщо на покрівлі планується створити вентиляційний вихід, потрібно заздалегідь продумати його захист від тепла і води, а також монтаж дефлектора, який підвищить тягу і захистить від атмосферних опадів.

Фінальні випробування

Після того, як весь вентиляційний комплекс зібраний, всі елементи підключені, перевірте його роботу. Попередній тест на максимальній потужності необхідний, щоб переконатися в наступному:

• усі системи працюють справно;
• досягнуто продуктивності проекту;
• повітрообмін здійснюється відповідно до планованих норм проектування, тобто дотримуються умови повітророзподілу в окремих приміщеннях;
• ефективне димовидалення;
• відсутність вібрації;
• при кріпленні до стіни та стелі дефектів не виявлено;
• електричні ланцюги не спалахують, не нагріваються, не викликають короткого замикання;
• нагрівальні елементи поступово змінюють температуру, допускаються невеликі відхилення;
• відхилення на 10% верхнього та нижнього значень об'єму повітря, що проходить через секції повної зміни напору припливно-витяжної установки;
• відхилення показників об'єму повітря ± 10% повітря, що надходить у будівлю спеціального призначення (операційні, музеї, диспетчерські та інші приміщення, що потребують гарної вентиляції).

Відповідно до СНіП, проводиться пробний пуск та налагодження обладнання з метою підтвердження проектних показників системи. Як правило, перед комерційним уведенням в експлуатацію, виконується передпускова перевірка системи вентиляції.

Найчастіше пуски виконуються після завершення складання окремих вузлів чи циклів. Підсумки проміжних перевірок мають бути зареєстровані у записах, які після завершення будуть включені до пакету документації системи вентиляції.

Монтаж вентиляції для промислових об’єктів та приватних будинків будь-якої складності в місті Хмельницький та області, здійсюють професіонали компанії "Екоальт". Ми маємо багаторічний досвід розробки проектів, монтажу систем вентиляції, обслуговування таких систем.

Для отримання консультації, телефонуйте нам: 097-859-60-27.